РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

    Однією з основних цілей шкільної освіти сьогодні є підготовка молодих людей, що володіють професійною мобільністю, що дозволяє орієнтуватися в новій виробничій обстановці і оволодівати новими знаннями, вміннями і навичками, необхідними для виконання безперервно мінливих трудових функцій. Сучасний учень школи в ході допрофесійної підготовки повинен навчитися основним раціональним прийомам придбання знань, бачити їх можливі області застосування, а також шляхи свого професійного самовизначення з урахуванням особистісних особливостей і стану здоров'я. У всій країні утверджується ідея про необхідність зміщення акценту в бік більш глибокої технологічної підготовки.
   Сучасне виробництво потребує творчих людей, наука давно довела, що підлітки мають величезні можливості, і від їх розкриття багато в чому залежить майбутнє кожної людини і суспільства в цілому. У кожного учня живе свій дослідник, свій винахідник, який чекає, коли створяться умови для творчої діяльності. Виконання творчих проектів сприяє розкриттю всіх задатків особистості, дозволяє досягти вершин творчості і проявити себе.
   Створення проекту — від його зародження і до отримання готового виробу — розвиває пам'ять, мислення, волю, наполегливість, цілеспрямованість; привчає до порядку, точності, акуратності, винахідливості й підприємливості; створює можливості самостійних відкриттів. Причому зазначена підготовка зобов'язана носити інтегративний характер і включати не лише формування загальнопедагогічних і методичних умінь, а й високий рівень оволодіння технологією обробки різних матеріалів, естетичний розвиток майбутніх професіоналів. В цьому полягає актуальність обраної теми.
   Практика показує, що для вчителя завдання розвитку творчих здібностей учнів є найбільш складною і важко реалізованим. З одного боку, потрібно для кожного учня створити такі умови, які дозволять йому творчо підійти до вирішення різних проблем, з іншого боку, це має відбуватися в рамках програми.
   Що таке творча діяльність? Які завдання ми ставимо перед собою і дітьми? Це виховання і оригінального нестандартного мислення, здатність до генерації нових ідей. Для виявлення і розвитку здібностей найчастіше вирішальну роль відіграє праця, можливість придбання високої майстерності і значних успіхів у творчості.
   В моїй роботі розглядається творчість як діяльність людини, що включає свідому і несвідому складові, метою якої є створення матеріальних і духовних цінностей, що володіють об'єктивною  новизною і суспільною значущістю. Визначене таким чином поняття "творчість" охоплює усі види творчої діяльності, художня творчість, музична, наукова, технічна і багато інших її видів.
Звернемося до понять "здібності" і "творчі здібності".
   Здібності - це індивідуально-психологічні особливості особистості, що є умовою для успішного виконання якої-небудь діяльності. Здібності можна класифікувати на:
- природні  здібності, в основі своїй біологічно зумовлені, пов'язані з вродженими задатками, які формуються на їх базі при наявності елементарного життєвого досвіду через механізми навчання типу умовно-рефлекторних зв'язків;
- специфічні людські здібності, мають суспільно-історичне походження і забезпечують життя і розвиток в соціальній сфері.
    Специфічні здібності в свою чергу поділяються на:
- загальні, якими визначаються успіхи людини в самих різних видах діяльності і спілкування (розумові здібності, розвинені пам'ять і мова, точність і тонкість рухів рук і т. д.) та спеціальні, що визначають успіхи людини в окремих видах діяльності і спілкування, де необхідні особливого роду задатки і їхній розвиток (здібності математичні, технічні, літературно-лінгвістичні, спортивні);
- теоретичні, визначають схильність людини до абстрактно-логічного мислення, і практичні, лежать в основі схильності до конкретно-практичних дій. Поєднання цих здібностей властиво лише різнобічно обдарованим людям;
- здібності до спілкування, взаємодії з людьми і предметно-діяльні здібності, пов'язані з взаємодією людей з природою, технікою, знаковою інформацією, художніми образами і т. д.
- навчальні, які впливають на успішність педагогічного впливу, засвоєння людиною знань, умінь, навичок, і творчі, пов'язані з успішністю у створенні творів матеріальної і духовної культури, нових ідей, відкриттів, винаходів.
    Творчі здібності властиві будь-якій людині, кожній нормальній дитині, потрібно тільки зуміти розкрити і розвинути їх. Існує багато талантів, від великих і яскравих до скромних і малопомітних. Сутність творчого процесу однакова для всіх.
   Поняття "технічна творчість" є залежним від поняття "творчість", як вид від роду, і відносно самостійним у зв'язку з існуванням самостійної об'єкта, на який спрямований даний вид діяльності. Цей об'єкт визначається поняттям "технічне рішення".
   Технічне рішення - це практичний засіб задоволення певних потреб. Існують наступні види технічних рішень: спосіб, пристрій, речовина, застосування технічного рішення за іншим призначенням. Ознаками способу є дії з матеріальними об'єктами (операції), чергування операцій, технічні параметри, супутні виконанню операцій. Ознаками пристрою є вузли і деталі, їх взаємозв'язок. Ознаками речовини є його інгредієнти. І, нарешті, ознакою застосування за іншим призначенням є задоволення певної потреби з допомогою відомого способу, пристрою або речовини, які раніше не використовувалися для задоволення цієї потреби. Отже, технічна творчість - це вид творчості, метою якого є створення технічних рішень, що володіють об'єктивною (світової) новизною і суспільною значущістю.
Технічне рішення, що володіє світової новизною і суспільною значущістю, є винахід (використовувані для визначення винаходу в нормативних документах терміни "наявність істотних відмінностей" або "неочевидність", а також "наявність позитивного ефекту" ми включаємо в поняття "об'єктивна новизна" і "суспільна значимість"). Тому поняття "винахідництво" правомірно використовувати як еквівалентне поняттю "технічна творчість". Будучи одним з видів творчості, технічна творчість перебуває у взаємозв'язку і взаємодії з іншими видами творчості, в першу чергу, з науковим і художнім. Наприклад, результатом взаємодії технічної і художньої творчості є промислові зразки художньо-конструкторські рішення зовнішнього виду відомих технічних рішеннь, що зараз прийнято називати дизайном. Як елементи однієї системи, всі види творчості у взаємозв'язку і взаємодії розвиваються і підкоряються основним законам діалектики. Тому зрозуміло, що, маючи спільні риси з іншими видами творчості, кожен вид окремо як самостійний процес має свої, притаманні тільки йому особливості, які проявляються в розмаїтті форм, змісту і структур творчого процесу. Вже в перших дослідженнях початку XX ст. (Рібо, Энгельмейер, Росман), присвячених творчому процесу, розробці шляхів оволодіння винахідництвом, розвитку технічного творчого мислення, важливе місце відводилося психолого-дидактичному поетапному аналізу процеса технічної творчості, проблем структури винахідництва і процесу оволодіння винахідництвом. Схеми технічної творчості Т. Рібо і П. К. Энгельмейера, опубліковані відповідно в 1901р. і 1910р., відображають подібність цих поглядів дослідників на структуру процесу винахідництва. Головне місце у винахідницькій діяльності вони відводять інтуїції, несвідомому розумовому процесу, який закінчується натхненням, проблиском ідеї та її з'ясуванням винахідником. Таким чином, ідея нового технічного рішення - це щось, що минуло первинний період розвитку поза уявного контролю і перетворилося потім у факт свідомості. Завершення усвідомленого розвитку ідеї, її реміснича стадія, на думку цих авторів, можуть бути винесені за рамки творчості.
   Завдання, поставлені переді мною, як вчителем трудового навчання пов'язані з навчально-виховним процесом.
    Це, насамперед: організація особистісно-орієнтованого освітнього процесу, що враховує здібності та можливості учнів, спрямованість їхніх пізнавальних і життєвих інтересів, сприяє усвідомленому вибору ними шляху професійного самовизначення;
- виключення методів примусу до вчення і використання таких методів, які залучають учнів у трудову діяльність, викликаючи почуття успіху, руху вперед, розвитку;
- розширення можливостей для індивідуалізації освітніх програм, ефективного вирішення проблем їх рівневої і профільної варіативності, забезпечення самостійної пізнавальної та практичної діяльності учнів;
- забезпечення інтеграції і прикладної практичної спрямованості вивчення навчального матеріалу базових розділів за основним «наскрізним освітніми лініями».
- формування особистої відповідальності учнів за трудову діяльність, віри в можливість подолання труднощів;
- використання технології обробки матеріалу, допомагає засвоювати головні сутнісні поняття, зв'язки, значно збільшувати обсяг освоюваного матеріалу при різкому зниженні навантаження на учня;
- відповідність форми діяльності її змісту;
- використання таких форм контролю і оцінки знань, які орієнтовані на навчання без примусу;
- самоаналіз, колективне творче самоврядування, співдружність з батьками.
Втілення в практику навчання цих форм служить в першу чергу вдосконалення відносин «вчитель – учень».
    Діяльність вчителя трудового навчання багатогранна. Щоб відповідати сучасним вимогам, він повинен поєднувати в собі вчителя-експериментатора, теоретика і практика, вдумливого психолога-вихователя, керівника колективу учнів (менеджера). На перший план виходить професіоналізм вчителя.
На уроках трудового навчання охоплюються наступні завдання:
- формування у школярів принципово інший психології: активності, підприємливості, готовність до прийняття самостійних рішень;
- відстоювання своєї позиції і точки зору;
- відповідальності за результати і наслідки своєї діяльності.
Досягти успіху в цьому може лише той, хто навчиться чітко визначати мету діяльності, вибирати найбільш раціональний і морально-виправдане рішення, аналізувати хід роботи і результати, витягувати уроки з тимчасових невдач, долати труднощі. При цьому увага приділяється значній частці виконання практичних робіт учнів, які реалізуються методом індивідуальних і колективних творчих проектів. У сучасному навчально-виховному процесі на уроках трудового навчання потрібно застосовувати нетрадиційний метод – МЕТОД ПРОЕКТІВ.
    Метод проектів – це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію, що розвиває особистість учня.
Під навчальним творчим проектом слід розуміти самостійно розроблений і виготовлений виріб (послуга) від ідеї до її втілення, виконаний під контролем і консультуванням вчителя.
Сучасна педагогіка розрізняє такі типи проектів:
- дослідницькі, в основі яких знаходяться соціально-економічні дослідження;
- творчі, їх результатом є створення художніх творів, видовищних явищ;
- ігрові (імітаційні), в яких учасники проекту виконують ролі;
- інформаційні, котрі полягають у зборі та аналізі інформації про об'єкт;
- практичні, орієнтовані та безпосередньо впроваджуються в практику.
Засобами здійснення проектно-технологічної діяльності є використання різноманітних інструментів, пристосувань, машин, механізмів, автоматичних пристосувань і т. д.
Включення методу проектів у навчально-виховний процес дозволяє урізноманітнити форми проведення уроків, ширше застосовувати на них прийоми і методи активізації творчого мислення учнів. В результаті учні набувають великий спектр умінь і навичок, інтегрують знання з різних предметів, у них виховується працьовитість, здатність самостійно мислити і приймати рішення, доводити висунуті ідеї до втілення в кінцевий конкурентоспроможний продукт (виріб).
   Хочу поділитися деякими міркуваннями про роботу над проектами. Кажу учням і раджу колегам, головне не що робити, а як. Виріб може бути і простим, але на ньому можна відпрацювати всі етапи виконання проекту. Звичайно, вироби можуть бути різного ступеня складності. Але простий виріб викликає запаморочення від успіху, а складний – невіру в свої сили. Можна сперечатися про терміни виконання проекту. Багаторічна практика показує, що краще зробити кілька проектів протягом навчального року. За рахунок цього отримуються необхідні навички.
   Мій досвід показує, що набагато ефективніше, коли кожен учень виконує свій проект, але тема у всіх однакова. Такий проект називається фронтальним проектом. При такій організації можна спланувати хід заняття, розрахувати необхідну кількість інструментів і пристосувань, а також час тієї чи іншої операції, а учням корисно бачити, як просувається робота у однокласників. Вони можуть порівнювати якість своєї роботи з роботою інших учнів. У той же  час різноманітність проявляється за рахунок внесення кожним учнем своїх відмінностей в конструкцію виробів, особливо якщо це предмет декоративно-прикладного мистецтва. Приступаючи до розробки проекту, учнів націлюю на наявність вихідного матеріалу доступного дешевого, а так само на можливість його обробки в майстерні, орієнтую на наявні інструменти та обладнання.
Для інших навчальних дисциплін проектне навчання є лише варіантом оптимізації навчального процесу, та в трудовому навчанні воно займає провідне становище.
    Робота над творчим проектом справляє на учнів велике виховне дію, активізує конструкторське мислення, фантазію, сприяє формуванню технологічної культури, комунікативних здібностей, ініціативи та відповідальності.
   Включення проектів з елементами пошуково-дослідницької, конструкторської та перетворювальної діяльності може різко підвищити позитивну мотивацію навчання, зробити освітній процес осмисленим і цікавим, сприяє вихованню морально-трудових якостей, використання засвоєних знань, умінь і способів діяльності в реальному житті для вирішення практичних завдань.
   Проектний метод навчання передбачає, що проектування виконується не під опікою викладача, а разом з ним, будується не на педагогічному диктаті, а на педагогіці співпраці, коли вчитель перетворюється на консультанта, досвідченого керівника творчою діяльністю учнів і звичайно весь процес не проходить без проблемного методу.
   Вчитель повинен чітко спланувати організацію проектної діяльності і починати потрібно з складання тематичного планування, що забезпечує і вивчення відповідних технологій, та виконання проектних робіт.
   Перед виконанням роботи потрібно ретельно продумати перелік етапів роботи школярів над проектом, терміни виконання кожного етапу, виходячи з того, що на все відводиться не так уже й багато часу. Це посилює відповідальність молодих людей за свою працю, привчає їх до чіткості і порядку, посидючості і активності. Якщо проект виконується кількома учнями, то реальний внесок кожного з них повинен бути чітко визначений. 

    Вся проектна діяльність учнів вимагає суворого обліку їх віку, спектру інтересів. Це важливо і при виборі теми проекту, і при організації роботи по його виконанню. Учні середніх класів хоча і тяжіють до вибору знайомих і "потрібних" об'єктів, націлені на успішний результат, але вже виявляють і спроби добитися оригінальності. Для старшокласників характерні бажання випробувати свої можливості, передчуття творчості.
    Приблизну тематику проектних завдань слід розробити по кожному році навчання технології. Вона повинна бути досить широкою, постійно збагачуватися з урахуванням інтересів і можливостей учнів, так і самого вчителя, наявної матеріально-технічної бази. Чим повніше при цьому виявляться затребуваними отримані школярами знання та вміння, тим більшою мірою відповідає своєму призначенню проект.
    На мій погляд, проектна діяльність учнів повинна складатися з трьох етапів: організаційно-підготовчого, технологічного та заключного.
    На першому етапі учні проводять міні-маркетингові дослідження, здійснюють вибір і обґрунтування проекту, аналізують майбутню діяльність, визначають оптимальний варіант конструкції, підбирають матеріал, здійснюють планування технологічного процесу, розробляють конструкторсько-технологічну документацію.
    На другому етапі хлопці виконують технологічні операції, передбачені технологічним процесом, з самоконтролем своєї діяльності та дотриманням технологічної і трудової дисципліни, культури праці.
    На заключному етапі проводиться контроль та випробування виробу, якщо це необхідно для творчого проекту, при необхідності коригується конструкторсько-технологічна документація, що оформляється пояснювальна записка з економічним обґрунтуванням та екологічною оцінкою проекту, проводиться захист проекту.
   Тему проекту учень може вибрати сам, без чиєїсь підказки, або визначити її з допомогою батьків, або скористатися темою, запропонованою вчителем. Самостійність визначення теми заслуговує заохочення, я приділяю велику увагу тому, що вибір теми обґрунтований, продуманий, враховує можливості і самого школяра, та матеріально-технічної бази майстерні. Розумна участь батьків у проектній діяльності можна тільки вітати, але потрібно враховувати, що вони можуть вибрати тему не стільки для дітей, скільки для себе, з наміром самим виконати проект. Досвід підказує, що вибір теми проекту з допомогою вчителя найбільш кращий. Оскільки я як вчитель добре знаю своїх вихованців і в змозі запропонувати кожному щось підходяще, цікаве і посильну, і якщо він сам ретельно все продумав і зважив: наявність обладнання, інструментів і матеріалів, свої можливості як керівника, консультанта, терміни роботи і т. п.
   Хлопцям, яким дуже важко дається виконання творчих проектних робіт, даю завдання на виготовлення конкретного виробу.
Після виконання ескізу розробляється технологічний процес виготовлення виробу, в якому обов'язково вказується порядок виконання роботи і застосовувані інструменти.
Виготовлення об'єкта проектування починається тільки при наявності конструкторської і технологічної документації, а саме ескізу та технологічного процесу виготовлення виробу.
Намагаюся не прагнути до того, щоб учні всі роботи робили в школі, у навчальних майстернях. Відведеного часу найчастіше буває недостатньо, особливо якщо розробляються ускладнені конструкції виробів. Тому значну частину проекту, особливо пов'язану з його описовою частиною, оформленням, можна виконувати вдома. Мої учні деякі роботи, наприклад, з обґрунтування конструкції виробу і технологічного процесу, економічному обгрунтуванню, екологічної оцінки проекту виконують паралельно з виготовленням виробу.
Виконання творчого проекту обов'язково завершується його захистом перед усім класом. Така захист допомагає виробити єдність вимог і підходів до проектних робіт з боку керівника, стимулює формування в учнів почуття відповідальності, вносить у навчальний процес дух здорової змагальності, дозволяє не тільки знайомити колектив з роботою всіх, робити учням певні висновки по своїй роботі в порівнянні з іншими, включаючи самооцінку, але і допомагає їм розвивати здібності відстоювати свої творчі ідеї.
   До захисту учень представляє пояснювальну записку і виріб.
   Захист роботи проводиться перед спеціальною експертною комісією, яка складається з 3-4 чоловік (найчастіше однокласників) . Для виступу кожному учню дається 5-7 хвилин. У своєму виступі учень повинен:
розповісти про мету проекту (аргументувати вибір теми, обґрунтувати потребу в виробі);
розповісти про поставлених перед собою завданнях: конструктивних, технологічних, екологічних, естетичних, економічних і маркетингових;
дати коротку історичну довідку по темі проекту (час виникнення вироби, конструкції виробу в минулому і в даний час, застосовуються матеріали);
розповісти про хід виконання проекту (використана література, конструкторсько-технологічне рішення поставлених завдань, вирішення проблем, що виникли в ході практичної роботи);
розповісти про економічну доцільність виготовлення виробу (виходячи з аналізу ринкової ціни аналогічного виробу, розрахункової собівартості виробу і реальних грошових витрат);
розповісти про вирішення екологічних завдань;
зробити висновки за темою проекту (досягнення поставленої мети, результати вирішення поставлених завдань, аналіз випробування вироби, можлива модернізація виробу);
   Підсумкова оцінка творчого проекту не лише підводить підсумок праці учня, але має велике виховне значення. При цьому я вважаю, що і при виконанні роботи за проектом на кожному занятті потрібно виставляти поточні оцінки, які підтягують, дисциплінують дітей, і враховувати їх при підведенні підсумків роботи. Для цього доцільно, щоб учитель виставляв ці оцінки у заліковий лист - скільки тижнів хлопці роблять проект, стільки і оцінок, а до захисту проекту виводив середньоарифметичну оцінку поточної роботи кожного учня.
   Загальна оцінка є середньоарифметичною чотирьох оцінок: за поточну роботу, за виріб, за пояснювальну записку і за захист роботи.
   При оцінці поточної роботи враховується правильність виконання прийомів і способів роботи, раціональність виконання праці і робочого місця, економне витрачання матеріалів, електроенергії, дотримання правил техніки безпеки, сумлінність виконання роботи, здійснення самоконтролю.
   При оцінці вироби враховується практична спрямованість проекту, якість, оригінальність і закінченість вироби, естетичне оформлення виробу, виконання завдання з елементами новизни, економічна ефективність проекту, можливість його більш широкого використання, рівень творчості і ступінь самостійності учнів.
При оцінці пояснювальної записки слід звертати увагу на повноту розкриття теми завдання, оформлення, чіткість, акуратність, правильність та якість виконання графічних завдань: схем, креслень.

   При оцінці захисту творчого проекту враховується аргументованість вибору теми, якість доповіді (композиція, повнота представлення роботи, аргументованість висновків), якість відповідей на питання (повнота, аргументованість, переконливість і переконаність), ділові та вольові якості виступаючого (відповідальне ставлення, прагнення до досягнення високих результатів, здатність працювати з перевантаженням).
Оцінювання результатів творчості завжди драматичне і суперечливо. У всякому разі, не варто абсолютизувати його правильність. Ближче до об'єктивної буде рейтингова оцінка, яка включає самооцінку, середню колективну оцінку експертів та оцінку вчителя.
   Запропонований порядок захисту – зразковий. Він може бути змінений в залежності від підготовки вчителя і творчих можливостей класу. Бажано, щоб захист проектів перетворилася у справжнє свято, не була заорганизована, щоб учитель і учні отримали задоволення від її проведення, щоб школярі після захисту вийшли з новими ідеями, творчими задумами, готовими зробити наступний проект ще більш цікавим і досконалим.
   Трудове навчання передбачає практичну діяльність учнів на уроці, в ході якого 75% навчального часу приділяється практичній роботі з оволодіння учнями технологічними вміннями і навичками. Саме в навчальних майстернях освітніх шкіл закладаються основи роботи з ручними інструментами і на верстатному обладнанні, прищеплюється інтерес і любов до самостійного виконання технологічних прийомів і операцій, учні привчаються до дисципліни, організованості, виховується потреба у якісному виконанні дорученої роботи. На основі отриманих теоретичних знань учні опановують рухи, прийоми і способи виконання технологічних дій і операцій.
    В результаті навчання учні на уроках трудового навчання виробляють матеріальний продукт – виготовлений виріб (з деревини, металу, тканини, харчових продуктів та інших конструкційних матеріалів). Його виготовлення, як правило, пред'являє до учнів абсолютно нові вимоги. Учням недостатньо просто запам'ятати або завчити зміст теоретичного матеріалу, вони повинні зрозуміти, переробити і відтворити при виконанні практичного завдання. Отже, основа уроків трудового навчання – не сліпе запам'ятовування інформації, а вміння переробити її і застосувати на практиці.
    Сучасне виробництво потребує творчих людей, наука давно довела, що підлітки мають величезні можливості, і від їх розкриття багато в чому залежить майбутнє кожної людини і суспільства в цілому. У кожного учня живе свій дослідник, свій винахідник, який чекає, коли створяться умови для творчої діяльності.
    Виконання творчих проектів сприяє розкриттю всіх задатків особистості, дозволяє досягти вершин творчості і проявити себе. Створення проекту — від його зародження і до отримання готового виробу — розвиває пам'ять, мислення, волю, наполегливість, цілеспрямованість; привчає до порядку, точності, акуратності, винахідливості й підприємливості; створює можливості самостійних відкриттів. Для того щоб навчання школярів обробці різного матеріалу було ефективним, потрібна особлива підготовка майбутнього вчителя технології  до такої діяльності. Причому зазначена підготовка зобов'язана носити інтегративний характер і включати не лише формування загальнопедагогічних і методичних умінь, а й високий рівень оволодіння технологією обробки, естетичний розвиток майбутніх професіоналів.
  Результатом роботи з проектною технологією стали щорічні призові місця на районних олімпіадах з трудового навчання останні 5 років. В 2014 році мій учень Павлюк Владислав зайняв 3 місце на обласному етапі олімпіади з трудового навчання.